Не можу не поділитися своїми враженнями від круїзу «Новорічна Магія Фландрії». Річ у тім, що таким «досвідченим круїзерам», як я, догодити непросто: мені завжди є з чим порівнювати (за плечима понад 30–40 круїзів), складно здивувати «магією Фландрії» (адже легше перелічити країни, в яких я не була). Словом, очікування були стримані, без завищених сподівань.Але вже на етапі докруїзної організаційної підготовки я відчула, що маю справу з чіткою та злагодженою роботою команди -людей, які знають і люблять свою справу. У результаті я отримала не лише всю необхідну інформацію, а й те, що сьогодні є великим дефіцитом: щире, дуже турботливе та уважне ставлення і, що найважливіше, — терпіння. Я, як ніхто, знаю, якими бувають туристи (багато років працювала в туризмі): і нудними, і вимогливими, і, м’яко кажучи, нетерплячими.І ось — перша зустріч на теплоході: ти потрапляєш в атмосферу, яка вражає навіть людину, що «бачила життя» -розкішшю, естетикою інтер’єрів і, не менш важливо, гостинністю. З першої хвилини (спойлер - і до останньої) відчуваєш турботу з боку надзвичайно компетентної та доброзичливої команди.Зізнаюся чесно: спочатку я навіть зловила себе на «комплексі Попелюшки», яка потрапила на королівський бал — усе було надто вже дорого й розкішно! (Особливо якщо зважати на ті неймовірно складні умови, в яких нам нині доводиться не жити, а виживати). Тож, ступивши на теплохід, ти ніби занурюєшся в інший світ -світ тепла, краси, радості та розкоші.Само собою з’являється відчуття впевненості та спокою: у цієї команди все під контролем. А звідси - розслаблення й задоволення. За цю атмосферу і стан душі — особлива подяка компанії Center Cruises. Коли ти бачиш директорку й господиню компанії, яка особисто підходить до кожного столика й пригощає гостей (і, до речі, не лише червоною ікрою, а й багато чим іншим), усі пасажири починають відчувати себе однією великою та дружною родиною. І це попри те, що ми -представники різних країн і народів. Ось де справжнє: Мир, Дружба і Червона Ікра!Усі перезнайомилися, «переїли», «перетанцювали». У хорошому круїзі складається враження, що все відбувається саме собою, дуже природно: сніданок, обід і вечеря подаються чітко за розкладом (який ми що вечора отримували в каюту разом із шоколадкою - дрібниця, а приємно), теплохід заходить у порт і виходить із нього рівно тоді, коли зазначено в програмі, екскурсії та всі розважальні заходи (про які можна говорити безкінечно) - строго за планом. Повний порядок.Про каюти краще взагалі не говорити (у мене був французький балкон — а це, знаєте, не абищо… не хочу нікого образити). Хотілося просто жити в каюті, сидіти й дивитися у велике панорамне вікно, милуючись неймовірними краєвидами. У каюті було все необхідне - і навіть більше. Наприклад, кавомашина. Телевізор, щоправда, так і не знадобився 🙂І хочеться придертися -та нема до чого. Ледь не забула: те, що зазвичай називають «харчуванням», тут відсутнє. Тут було справжнє чревоугодництво. Я ніколи не забуду цих смаків: ось якою має бути справжня королівська кухня - і за смаком, і за виглядом. Незабутні враження! Щоправда, після цього ваги почали нахабніти, а дзеркало -зухвало себе поводити. Побічні ефекти чревоугодництва, що поробиш 🙂Єдине, що не продумали, -це погоду. Але нічого, ми не в образі. Тим паче, що особисто мені зовсім не хотілося сходити з судна - настільки там було класно (краще, ніж удома), а Фландрія не надто змінилася з часу мого попереднього візиту.Одним словом — ВГОДИЛИ! Ані дощ, ані сніг, ані холод не змогли зіпсувати наш чудовий настрій та відпочинок. Вражень -море, усі вони яскраві, незабутні та прекрасні!Є лише одна проблема: знову хочеться в круїз. Тож маю до вас велике прохання - треба повторити! Бажаю компанії процвітання, а всім її друзям, фанатам, прихильникам і поціновувачам - усього найкращого. Іншими словами - усім нам!
